До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Коречний прил. м. коре́чний млин. Водяная мельница съ наливнымъ колесомъ.
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ум. кручо́к.
Напі́чний, -а, -е. напі́чне вікно́. Небольшое окошко, находящееся въ той стѣнѣ хаты, къ которой прилегаетъ печь, помѣщающееся надъ печью. Cм. напільний.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Ми йому ґанки нарядили. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
