Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Дійна́рка, -ки, ж. Загорода, гдѣ доятъ коровъ, овецъ, козъ.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
