Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде.
Вечерниця, -ці, ж. Вечерняя звѣзда, Венера.
Заввиш, завви́шки, нар. Вышиною. Кров із ями свистала вгору заввишки з чоловіка. Де хата стояла, — кропива та бур'ян заввишки з мене поросло. Ум. завви́шечки.
Лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище.
Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка.
Паняга, -ги, м. = панюга.
Пропрясти, -пряду, -де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть.