Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

передувати

Передувати, -ду́ю, -єш, гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. К. Бай. 20. Шкода мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати. К. ЦН. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕДУВАТИ"
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Летю́чий, -а, -е. Летающій, летучій. Левиц. І. 226. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Стор. II. 222. Се летючий горобець. Н. Вол. у. Це летюча птиця, а це піша. Черк. у.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Харьк. у. Ум. настрямочок.
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Помір I, мо́ру, м. Моръ, эпидемія. ЕЗ. V. 102. Помір в селі. О. 1861. XI. Св. 66.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили. Богод. у.
Хитю меж., выражающее качаніе. Ном. стр. 299, № 310. Хитю, хитю, малеє дитятко! Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.