Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Ум. колодачик.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе.
Покощувати, -щую, -єш, гл.
1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Та покощувано і полощувано шишечку.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить.
Причал, -лу, м.
1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно.
2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять.
3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Тасканина, -ни, ж.
1) Продолжительное перетаскиваніе; возня при перетаскиваніи.
2) Драка, потасовка. Була там тасканина. Ум. таскани́нка.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = трепетати.
2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо.
