Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш.
Вирезуб, -ба, м. Рыба. Ciprinus dentix.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Городив він раз із батьком хлів. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху.
Заспа́тися, -сплю́ся, -пи́шся, гл. Обрюзгнуть отъ сна, имѣть сонный видъ.
Злюка, -ки, об. Злой человѣкъ. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. . Ум. злючка.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Натоптаний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча.
Умірати, -раю, -єш, сов. в. умерти, умру, -реш, гл. Умирать, умереть. Коли емірати, то вмірати, — то все треба день оперяти. Хто за віру умірає, той собі царсто заробляє. Щоб я вмер, коли неправду кажу. Хто вмер, той каятиметься, — такой хорошій солнечный день. вона вмерло — води! Она сильно, до смерти хочетъ воды.
