Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара.
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Лузане́ць, -нця, м. Ум. отъ лузан.
Німота, -ти, ж.
1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить.
2) соб. Нѣмые.
3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою.
Обхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. обхлюпати, -паю, -єш, одн. в. обхлюпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
Посміт, -ту, м. Встрѣчено у Кулиша = сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали.
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный.
2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички.
3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля.
4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий.
Пудити, -джу, -диш, гл.
1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди.
2) Мочиться.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду.
