Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попик

Попик, -ка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) мн. Раст. Caltha palustris L. ЗЮЗО. I. 173. 3) Насѣк. Chrysomela, листоѣдъ. Вх. Пч. I. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИК"
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Обдальний, -а, -е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних. Вх. Лем. 441.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Повіншування, -ня, с. Поздравленіе.
Подути, -дму, -дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.
Усьогосвітній, -я, -є. = усесвітній. Всьогосвітнє горе. К. Дз. 215. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором. К. XII. 137.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.