Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідгризати

Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДГРИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДГРИЗАТИ"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Клишаво нар. Косолапо. Клишаво йде. Н. Вол. у.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Попроциндрювати, -рюю, -єш, гл. Промотать, растратить (во множествѣ). Люде... гроші попроциндрювали. К. ЦН. 227.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало. Вх. Лем. 457. Вх. Уг. 264.
Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роснотиться. Ном. №9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Цілити 1, -лю, -лиш, гл. Исцѣлять.
Цнотонька, -ки, ж. Ум. отъ цно́та.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДГРИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.