Завліканий, -а, -е. Вышитый. А в нашої Бондарівни завлікані плічки.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Легкоду́шник, -ка, м. Малый хлѣбецъ для подаянія нищимъ. Легкодушники... се малі хлібці, які подають за простибіг, аби легче було помершим душам.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Линув на лоб йому води. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї.
Ми́тниця, -ці, ж. 1) Мытный дворъ, таможня. Побачив митника на ім'я Левию, сидячого на митниці. 2) Прачка, судомойка. Ой зоре моя, зоре!.. Тожесь мі присвітила: до дому митницю, до поля робітницю, до комори ключницю. (Свекровь о невѣсткѣ).
Окрадати, -да́ю, -єш, гл. = обкрадати.
Прачик, -ка, м.
1) Ум. отъ прач.
2) Головастикъ.
Розситити, -чу́, -ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу.
