Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура.
Замочи́, -жу, -жеш, гл. = замогти. Може бис заміг ще одну ручку скосити.
Кістяк, -ка́, м.
1) Скелетъ или часть его. Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду. Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками. Кінську голову, костяк на порозі положить.
2) Греческій орѣхъ.
3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями. Cм. залізняк.
Отровний, -а, -е. = отруйливий.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Пооженюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Жениться (о многихъ).
Прямий, -а́, -е́ 1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве.
2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.
Умилити, -лю, -лиш, гл. Взмылить (лошадь). Умиливши добре коня і поверти до нас.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ).
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода.