Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідгрібати

Попідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Подгресть. (во множествѣ). Оту солому попідгрібай до ожереду. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДГРІБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДГРІБАТИ"
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Жи́чити, -чу, -чиш, гл. = зичити. Тим не жичу тобі лиха, роскажи, будь ласкав, зтиха. Ном. Боярину, красний паничу, доброго здоров'я жичу. Мет. 202.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной. Херс.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Підбій, -бою, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Плюский, -а́, -е́ Плоскій. Шух. І. 91.112.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Цибулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цибуля. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДГРІБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.