Байбак, -ка, м. = бабак.
Биньо II, -ня, м. Плакса.
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять.
Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Сім голов гадячих. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Нога, -ги́ ж., мн. но́ги и но́зі. 1) Нога. Вовка ноги годують. Приїхавши до владики, стала на порозі, вклонилася низесенько аж в самиї нозі. Скриплять чоботи на нозіх. в но́ги. Дать тягу, удрать. Которі в плач, а хто в ноги, — тілько залопотіло. Він мене канчуком, а я в ноги. нога́ за ногою іти. Медленно идти. Ішов захожий тихо, нога за ногою. Обоє, похнюпившись, мовчки тягли нога за ногою. придати ходи в но́ги. Поспѣшить. Чим дуж придав ходи в ноги. до ніг упа́сти. Упасть въ ноги. до ноги вирізати. Истребить до послѣдняго человѣка. Три дні різали усіх липован, геть чисто, до ноги вирізали... і ноги не осталось. Также: до ноги попродати — рѣшительно все продать (о домашнихъ животныхъ). Попродали худобу до ноги. до ноги чоботи шити. Шить сапоги на каждую ногу на особую колодку, а не оба на одну. догори ногами. Вверхъ дномъ. Усе догори ногами поперевертав. задерти ноги. Окочуриться, околѣть. 2) сорочі но́ги. Раст. = остріжка. Ум. ніженька, ніжечка, ніжка. Літом ніжкою, а зімою ручкою.
Обтяжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обтяжити, -жу, -жи́ш, гл. Отягощать, обременять, обременить.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Ум. турчи́нонько.
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та.
Шиширхати, -хаю, -єш, гл. Производить шорохъ, шелестѣть.
