Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Приплужитися, -жуся, -жишся, гл. = приплуганитися.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки.
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Дорожня тягне до нашої волости. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ.
