Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи.
Бичечок, -чка, м. Ум. отъ бичок. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Запряжи бичечки.
Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ.
Подоживати, -ваємо, -єте, гл. Дожить (о многихъ).
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Рило, -ла, с.
1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом.
2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім.
Роздобритися, -рюся, -ришся, гл. Раздобриться, сдѣлаться добрымъ. Роздобривсь бач як, що вже й грошей дає.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Ущавити, -влю, -виш, гл. ? дощ ущавив. Дождь пріударилъ.
