Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попихати

Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИХАТИ"
Бокорван, -на, м. Карбункулъ, огневикъ. Угор.
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати. Шух. І. 193.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Огудиння, -ня, с. Стебли арбузовъ, дынь, огурцовъ, тыквъ. Левиц. І. 276.
Перекалатати, -та́ю, -єш, гл. Перезвонить во всѣ колокола.
Повиздихати, -хаємо, -єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Чуб. V. 867. Певно, всі собаки в рові повиздихали. Ном. № 7894.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). Cм. скаль. 3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465.
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Н. п. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.