Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попихати

Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПИХАТИ"
Визір Ii, -ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Відписати Cм. відписувати.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Крадіння 2, -ня, с. = крадіж. Хиба насіння — крадіння? Набрав та й пішов. Драг. 380.
Ластитися, -щуся, -стишся, гл. Ласкаться, лащиться. І щебече й сміється, і вигадує, і регочеться, і до матері ластиться. Кв. Війся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться. Ном. 7284.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. Мир. ХРВ. 98. З насильного колодязя води не пить. Ном. № 1088.
Роздивитися Cм. роздивлятися.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.
Цятина, -ни, ж. = цятка. Ум. цятиночка. Каша у їх була що-разу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось. Г. Барв. 369.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.