Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагонити

Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОНИТИ"
Анахте́мський, -а, -е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. Мпр. 43.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Мерест, -ту, м. 1) Лягушечья икра. Вх. Лем. 435. 2) Низкія болотныя травы. Вх. Лем. 435.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Осердак, -ка, м. Тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Лем. 444.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази. МВ. ІІ. 189.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи. Мнж. 53.
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось. Мил. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.