Головач, -ча, м.
1) = головань 1.
2) Рыба: Salmo hucho (самецъ).
3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ.
4) Головастикъ.
5) Верхъ шляпы клебанки.
6) Cм. обіручний столець.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. 8) Качать на качеляхъ.
Набі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться о своей бѣдѣ, о своемъ горѣ.
Повимотувати, -тую, -єш, гл. Вымотать (во множ).
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Поприкладав (печатку) усім на лобі.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик.
Цмок II, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Протиус в двері та цмок його. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
