Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагонити

Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОНИТИ"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Жартли́во нар. = жартівливо.
Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Ном. № 8373. Кохав він еще крім мене другі. Гол. І. 203.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Понявчати, -чу́, -чи́ш, гл. = понявкати.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.