Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Глузд остатній потеряла. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. глузди відбити. Лишить разсудка. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Знахарь, -ря, м. = знатник. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. .
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Пасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пасынковать, обрѣзывать, обрывать побочные отростки, листья травянистыхъ растеній.
Роскрамарюватися, -рю́юся, -єшся, гл. Расторговаться.
Скарб, -бу, м. 1) Сокровище, кладь. Колись наші діди над сією річкою козакували, да в сій річці скарби поховали; як будете скарби находити, будем з вами пополам ділити. 2) Богатства, финансы, средства. На церкви накладали..., которі давнім козацьким скарбом будували. Буду я з тебе великії скарби мати. 3) Казна. Казенное учрежденіе. А то робили ми в Раківці, мур становили у скарбу.
Скипетро, -ра, с. Скипетръ. Тепер ми всі царі, що землю осягнули під вічне скипетро науки да культури.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
