Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагортати

Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОРТАТИ"
Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Добротли́вість, -вости, ж. Добродушіе. благодушіе.
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Заузда́ти, -да́ю, -єш, гл. = загнуздати.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги. Желех.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Пересвідчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. пересвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣждаться, убѣдиться фактически, увѣриться. Тепер тільки Дашкович пересвідчився в тім, що Воздвиженський засватався. Левиц. Пов. 46.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.