Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагортати

Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОРТАТИ"
Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Ном. № 14321. Cм. випшоно.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Задзеленькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = задзеленчати. Рудан. І. 77. Пан виняв, дав гроші. Той кинув в кишеню, аж задзеленькотіли. Драг. 54.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.
Нещільно нар. Неплотно.
Побідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Понатісувати, -сую, -єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували. Богодух. у.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Червоновидий, -а, -е. Краснолицый, румяный. Черк. у. Левиц. Пов. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.