Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понагортати

Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОРТАТИ"
Курчин, -а, -е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Оббілувати, -лую, -єш, гл. Снять шкуру. Іван царевич узяв того зайця, оббілував. Рудч. Ск. II. 106.
Підзорити, -рю, -риш, гл. 1) Замѣтить. Я її не підзорила, не можу сказати, щоб вона любила хлопців. Верхнеднѣпр. у. 2) Сглазить ? Ой немає, дідусеньку, та вже і не буде: як вигнала за ворота (курчата), підзорили люде. Н. п.
Підстілка, -ки, ж. Подошва башмака. Вх. Зн. 49. Cм. підкладка.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Посвітитися, -тимося, -титеся, гл. 1) Зажечься (во множествѣ). Мкр. Н. 25. Сами свічі посвітилися. Чуб. V. 837. 2) Зажечь огни. Було вже смерком, — по хатах вже посвітилися. Харьк.
Сплодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Истощиться и перестать приносить плоды. А знаєш.... чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася, ні! Мир. ХРВ. 399.
Умерлини, -ли́н, ж. мн. Актъ смерти и сопряженные съ нимъ нар. обряды. Рк. Ленин. А. що похорон, хрестини, вмерлини, то я (дяк) одправлю. Грин. ІІІ. 577.
Швендяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.