Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаговорювати

Понаговорювати, -рюю, -єш, гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАГОВОРЮВАТИ"
Броститися, -щуся, -стишся, гл. = бростатися.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.
Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.