Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чогось борщ горенить. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе.
Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. . 2) У женщинъ — юбка. 3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Ум. кабатик.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5) — оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. 6) наводити личко. Cм. личко.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі!
Остогидливий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало.
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Покладні гроші.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами.
