Брязчати, -чу, -чиш, гл. Бряцать, звенѣть. Козак, мамцю, гуляє, брязчать в його гроші. Коли б у шинкарки, то б брязчали чарки. Сам до мене босий чеше, щоб підківки не брязчали.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
Погинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували?
Поопускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и опуститися, но во множествѣ.
Потруїтися, -труїмо́ся, -їтеся, гл. Отравиться (о многихъ). Потруїлись тим зіллям поганим.
Прискрипати, -паю, -єш, гл. = прискригнути. Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный.
Тягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Ще й у всіх ззаду тяглися довгі хвости. Тягнеться мій Омелько шляхом. 2) Тянуться, стараться не отстать отъ кого. За багатими не тягтись. 3) Продолжаться, длиться. Як насолили багато огірків, до ще й весною тягнуться. Війна.... тігласі більш як рік.
