Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Зати́льний, -а, -е. Задній. Вийшла стара пані на затильні двері. Утікала Бондарівна затильними дверми.
Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти.
Набатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб.
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія.