Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Дома́зати Cм. домазувати.
Заважа́ти II, -жа́ю, -єш, гл. заважувати. А в кишені три шеляги, та й ті заважають. Бачця, нічого не заважають слова, а Леся, да й сама Череваниха, насилу змогли дивитись без сліз на ту нещасливу невісту.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Їднаково нар. = однаково.
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна.
Перевертаник, -ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру.
Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. Одчинила причілкове вікно. Молодий сідає на причілковій лаві.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. Ум. сповивачик.
