Вартовий, -а, -е. 1) Сторожевой, караульный. Парк теж оточала вартова сторожа.
2) = вартівник.
Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ.
Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья.
Необачка, -ки, ж. Безпечность, неосмотрительность.
Опит, -ту, м. Разспросъ, опросъ. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні.
Тоншати, -шаю, -єш, гл. Становиться тоньше.
