Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понависати

Понависати, -са́ю, -єш, гл. 1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало. Зміев. у. 2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Чуб. V. 752. Cм. позависати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВИСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВИСАТИ"
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався. Рудан. І. 63.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ. Аф. 435.
Косятинець, -нця, м. Родъ растенія. Черниг.
Обливаний понеділок. Понедѣльникъ праздника Пасхи, когда существуетъ обычай обливать другъ друга водой. Желех.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Посидільниця, -ці, ж. Лѣнтяйка, сидящая безъ дѣла. Чого сидиш, посидільнице? Чому не стаєш до діла, неробітнице? Св. Л. 256.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину. Кобел. у. 2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВИСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.