Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Рукав, -ва, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. 3) Часть начиння. Ум. рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько.
Середохрестя, -тя, с.
1) Крестопоклонная недѣля. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє.
2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Спинчатися, -ча́юся, -єшся, гл. = спинатися 3. Хиба це можно спинчатися з губернатором?
Сприснути, -сну, -неш, гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
