Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище.
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Що з голови, то з мислі. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Не добере Самсониха невістки до мислі. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева.
Нечистота, -ти, ж. Нечистота.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток.
Сабашівка, -ки, ж.
1) Родъ еврейской шабашковой шапки.
2) У евреевъ: шабашковая водка.
3) У евреевъ: шабашковая свѣча.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Музики стихли. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко.
Черевань, -ня, м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.
2) = череванька.
