Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понаволікати

Понаволікати, -ка́ю, -єш, гл. Натащить (во множествѣ). На що то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВОЛІКАТИ"
Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Липоватиця, -ці, ж. = липковиця. Вх. Лем. 432.
М'я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м'яса. Ном. № 5647. Коза наша й мнясо наше. Ном. № 7462. Ум. м'ясце, мнясце́.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Харьк. у. Ум. настрямочок.
Поломінь, -ні, ж. Пламя. Робім ся огньом. Яков ти поломінев будеш? Драг. 266. Іван палахнув наче та поломінь. Федьк.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Тратити, -чу, -тиш, гл. 1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Шейк. Що тобі у руки не дай, усе тратиш. Канев. у. 2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Чуб. V. 1. Служба вільность тратить. Ном. 3) Казнить, лишать жизни. Гн. І. 57. Вдовин-синонька тратити гадають. Гол. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила. Гн. II. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.