Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понавчати

Понавчати, -ча́ю, -єш, гл. Научить (многихъ или многому). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав. Пирят. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВЧАТИ"
Вилочки, -чок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Водявий, -а, -е. Водянистый. Водява картопля сього року. Могил. у.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь. О. 1861. XI. 69.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Понагулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Нагуляться (о многихъ). 2) Наиграться въ какую либо игру (о многихъ).
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Суятний, -а, -е. Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Тарготіти, -гочу, -тиш, гл. = торохтіти. Круг (у гончара) тарготить. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.