Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Сади цвіли рясно. Рясно-рясно плакала. Ум. рясненько, ряснесенько.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю.
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Пішли до того замку і здибали чортяка.
