Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коняка

Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Безумство, -ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Лв. 96. Cм. леліч.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
Перестерігати, -га́ю, -єш, сов. в. перестерегти, -режу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь.
Перехрестити, -щу́, -стиш, гл. 1) Перекрестить. 2) Cм. перехрещувати.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Повирівнювати, -нюю, -єш, гл. Выравнять (во множествѣ).
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.