Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коняка

Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Бідашечка, бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Дрись! меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Нешлюбний, -а, -е. Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ).
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.
Пульча, -чати, с. = пуля 1. Вх. Лем. 458.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
Уже нар. Уже, ужъ. Іди зіма до Бучина, бо вже ти нам докучила. Ном. № 622. Така вже вдача собача. Ном. № 2941. А вже ж! Конечно. А повінчаємось у неділю? — А вже ж. Шевч. 504. А що вже. Что же касается до. А що вже Василько — тихий, сумний. МВ. ІІ. 8. То вже ж. И вотъ. То вже ж Хмельницький до козаків приїзжає, словами промовляє. Макс. То вже ж один козак лугом біжить, коли дивиться на кущ, аж кущ дріжить. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.