Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коняка

Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784.
Зацмо́кати, -каю, -єш, гл. Зачмокать. Аж руки догори підняли, аж зацмокали. Стор. І. 45.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Їдення, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.
Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.