Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коняка

Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Чуб. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОНЯКА"
Безладній, -я, -є. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Пірникоза, -зи Нырокъ, чомга, Podiceps cristatus. Вх. Пч. II. 13.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде. Черк. у.
Позакапувати, -пую, -єш, гл. Закапать что (во множествѣ).
Пошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Помошенничать нѣкоторое время, поплутовать. 2) Помотать, порасточать нѣкоторое время.  
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут. Вх. Зн. 71.
Худібчина, -ни, ж. = худібка. К. ЧР. 139. Г. Барв. 197. Сим. 203. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Чуб. II. 499. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.