Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Навіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Зайти. У сей двір Бог навітав, Ісус Христос народився.
Остуджувати, -джую, -єш, сов. в. остудити, -джу, -диш, гл. Остуживать, остудить, охладить. Якими зіллями бідне серце моє остудити. Як Бог творив землю, то єї перше варив, а послі разом остудив.
Павуриця, -ці, ж. = павичка.
Прохач, -ча, м.
1) Проситель. В-осени багачі, а на весні прохачі. А як би ти завтра став старцем прохачем.
2) Собирающій даянія на постройку церкви.
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
Шарварок, -рку, м.
1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити.
2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі.
Штип, -пу, м.
1) Пыль.
2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ.
3) Негодные остатки отъ перепряденнаго кло́чча (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ.
