Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Виглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. виглянутися, -нуся, -нешся, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, засматриваться, засмотрѣться. Ой не ходи коло води та не виглядайся. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись. Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало. Вода.... пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у зеркало.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ.
Кадитися, -джуся, -дишся, гл. Подвергаться кажденію. Василева мати ходила щедрувати. По церкві ходила, чесний хрест носила, золотії кадила: кадітеся люде, бо к нам Христос буде.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому.
Наокру́г нар. = наоколо.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви.
Цюркотати, -кочу, -чеш и цюркотіти, -кочу, -тиш, гл. = дзюркотати. Дощ цюркотиш.
