Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Горго́нія, -нії, ж. Георгина.
Гри́ще, -ща, с. Игрище, мѣсто для игры; праздничныя забавы молодежи. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. На грищі співала.
Дучко́вий, -а, -е. — м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять.
Користне нар. = користно.
Осмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. осмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = обсмалюватися, обсмалитися.
Перебірниченько, -ка, перебірничок, -чка, м. Ум. отъ перевірник.
Потурати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці.
2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти.
2) Согнать.
