Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подолок

Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Угор. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. Чуб. V. 1163. 2) = поділок. Чаще мн. подолки. КС. 1893. V. 283.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОЛОК"
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти. О. 1862. VIII. 49.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Крадемці нар. = крадькома. Вх. Зн. 29.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Перський, -а, -е. Персидскій. Засвітила звізда перському царьові. Гн. І. 63.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Поперемежовувати, -вую, -єш, гл. Перемежевать (во множествѣ).
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.