Ватажити, -жу, -жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать.
Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Гитина, -ни, ж.
1) = гита.
2) = колотвиця.
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Злюлятися, -ляюся, -єшся, гл. Напиться пьянымъ. На радощах так злюлявся, аж очі заплющив.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ).
Маку́х, -ха, м. = макуха.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Сплеснути, -сну, -неш, гл. Всплеснуть. Оглянулась назад себе, в долоні сплеснула.
