Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность.
Ді́верко, -ка, м. Ум. отъ дівер.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила.
Но сз.
1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Так і на всьому, шо но ідол робив. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись.
2) Же, ка. Гляди-но! Слухай-но!
3) = але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями).
4) межд. = ньо.
Прийдешній, -я, -є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать.
