Відчеплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відчепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отцѣпляться, отцѣпиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на Бога. Відчепися! нападися на кого багатшого.
Дерев'яни́й, -а́, -е́. 1) Деревянный. Дерев'яна стіна. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я.
Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря.
Неристь, -сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Він неристь положив на мене. Люде неристь накладали оце на мене. Cм. нересть.
Перекликатися, -каюся, -єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались.
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло.
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Як сниться ніж, заступ, або лопата, — ледачий язик.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати.
