Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стішатися

Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Чуб. V. 862. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Н. Вол. у. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)! Драг. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТІШАТИСЯ"
Баба́йка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. МУЕ. І. 35, 39. На баба́йку! На весла! (команда кормчаго).
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Вихоритися, -рюся, -ришся, гл. Вихриться, кружиться вихремъ. Заверюха крутилась, вихорилась. Мир. ХРВ. 278. (Думки) як завірюха крутились, вихорились. Мир. ХРВ. 29.
Горюва́льник, -ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Козьодрист, -ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе. Желех.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья. Вх. Леи. 463.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.