Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя.
2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу.
Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Cм. Сумцовъ. Коломийки. . 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці.
Надівува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Достаточно пожить въ дѣвицахъ.
Пахторити, -рю, -риш, гл. = нюшкувати. Пес пахторит. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики.
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. На той світ позабивали (різками) сердешних.
2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Позаціловувати, -вую, -єш, гл. Зацѣловать (многихъ).
