Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Великолітній, -я, -є. Многолѣтній. Дерева великолітні.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный.
Рядовий, -а, -е. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. 4) = рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить.
