Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл.
1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Ростовкла таку добру макітру.
2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
