Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций?
2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Куца баба. Cм. баба.
3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Далеко куцому до зайця!
4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Марнотра́вство, -ва, с. Мотовство, расточительность.
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл.
1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає.
2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Позалипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (о многихъ).
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. гектол. Давав полумацьок вівса.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Посеред нар. Среди. Дивиться, посеред моря горить огонь. Дівчино моя, ти ж моя мати, дай мені вечеряти хоч посеред хати.
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе.
Хряпкати, -пчу, -чиш, гл.
1) Хриплымъ голосомъ кричать.
2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
