Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подопікати

Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОПІКАТИ"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять. Аф. 329.
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Змусуватися, -суюся, -єшся, гл. Перебродить, перепѣниться.  
Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.
Переїсти Cм. переїдати.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях. К. Псал. 106.
Попринаджувати, -джую, -єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.