Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подорожити

Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДОРОЖИТИ"
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Зрошатися, -шаюся, -єшся, сов. в. зроси́тися, -шуся, -сишся, гл. Орошаться, ороситься, обливаться, облиться. Слізьми так і зрошається. МВ. І. 57.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Неосвітний, -а, -е. Непросвѣщенный. Розвелось письменство між нашим людом неосвітним. Дещо. 15.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива. Н. Вол. у.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.