Вереб'ячий, -а, -е. = гороб'ячий.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!..
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній.
Тічка, -ки, ж.
1) Течка, время, когда собаки, волки бѣгаются.
2) Стая собакъ или волковъ съ сукой. Вовча тічка нападе. Вовки починають збиватись у тічки.
