Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постолище

Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТОЛИЩЕ"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Дрягва́, -ви́, ж. = дряговина. Вас. 207. Cм. драгва.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Орлан, -на, м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани. К. МБ. II. 139.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Спустити, -ся. Cм. спускати, -ся.
Темнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ. Шейк.
Шуркати, -каю, -єш, гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТОЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.