Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постник

Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТНИК"
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Настрахати, -ха́ю, -єш, гл. Напугать, испугать.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати. О. 1861. XI. Свидн. 57.
Плювання, -ня, с. Плеваніе.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи. Черниг. у. 2) Втоптать (во множествѣ).
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Теребій, -бія, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії. Св. Л. 223.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.