Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії.
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл.
1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила.
2) Слушать, прослушать.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко!
Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. За кавалок кишки сім миль пішки. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Пищаль, -лі, ж. Пищаль. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
