Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пострижчини

Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТРИЖЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТРИЖЧИНИ"
Барки, -ків, м. мн. 1) Плечи. 2) взяти за барки. Взять за грудь (во время драки).
Бурлацтво, -ва, с. 1) соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак. Стор. МПр. 75. 2) = бурлакування. Чуб. V. 524. Рудч. Чп. 220. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві. Рудч. Чп. 219.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Досні́датися, -даюся, -єшся, гл. Дозавтракаться.
Заку́длати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, запутать (волоса). Заспаний, закудланий. О. 1861. VI. 77.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. МВ. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. Г. Барв. 168. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться. Ном. № 10131.  
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Утнути Cм. утинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТРИЖЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.