Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Вудила, -дил, с. мн.
1) Узда, уздечка.
2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Позмітувати, -тую, -єш, гл.
1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано.
2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний.
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Прихідцями нар. Урывками.
Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Ум. столярик, столярчик.
Хватнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хватати.
