Дрібу́шки, -шок, ж. мн. 1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!» 2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Настя вийшла у танець.... виробляла дрібушки. 3) Мелко заплетенныя косы. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Ум. дріб́у́шечки.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно.
Зда́ний, -а, -е. = здатний.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе.
Обербенитися, -нюся, -нишся и обербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. = обенберитися. Сидів-сидів, та мов не свіжий, обербенився шкереберть додолу.
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл.
1) Обсѣкать, обсѣчь.
2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула.
Охвостуватий, -а, -е. О бревнѣ, жерди, палкѣ: съ одного конца потоньше, чѣмъ съ другого. Кажуть, товсті крокви, а вони з одного кінця товщі, а з другого тонші — охвостуваті.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Примучено його на тілі.
