Визволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. визволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться; выручаться, выручиться. Галілей визволився з темниці. Огірками тіки й визволився.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Осмілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл.
1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась.
2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ум. свіженький, свіжесенький.
Стеління, -ня, с.
1) Стланіе.
2) Подстилка.
3) соб. Дерево для потолка.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная.
