Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикорень

Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОРЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОРЕНЬ"
Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ. МУЕ. ІІІ. 29.
Качество, -ва, с. (Заимств. изъ русск. яз.). Недостатокъ. Усі в один голос сказали, що за ним (Левком) ні одного качества. Кв.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Пицура, пицю́ра, -ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. Ном. № 13949.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство. Ном. № 5509.
Розбігтися Cм. розбігатися.
Схлипнути Cм. схлипувати.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОРЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.