Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикорень

Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОРЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОРЕНЬ"
Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Безшлюбний, -а, -е. Безбрачный.
Болотянок, -нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный. Конст. у.
Виєднати, -наю, -єш, гл.кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ. Козелец. у.
Доли́на, -ни ж, Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. ІІІ. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73., Ум. доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. І. 89. Мет. 79. Шевч. 262.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОРЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.