Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка.
А́грус, -су, м. = Аґрус. Cм. аґрес.
Ди́во, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Такі дива руками його робляться. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило — тополею стала. Велике диво — опеньки! Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Ди́во! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На ди́во. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. Не в ди́во. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Ди́вом дивува́тися. Сильно удивляться, изумляться. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. 2) Родъ хоровода. Ум. Дивце.
Насмалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Опалить во множествѣ. Насмалили аж трьох кабанів.
2) Наугарить шерстью.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Основа, -ви, ж. 1) Ткацкое: основа. Чія основа — аби моє поткання. 2) Въ водяной мельницѣ: деревянные брусья, положенные на столбахъ, вбитыхъ снаружи мельницы; основа поддерживаетъ ринву, а также валъ съ наружнымъ колесомъ. 3) Основа, основаніе. Ум. оснівка, оснівонька, оснівочка, основиця.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Храп 2 меж., выражающее быстрое дѣйствіе. Думала-думала, а далі храп, і написала до пан-отця.
