Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикопувати

Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Ном. № 5188. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала? Мил. 197. 2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОПУВАТИ"
Вимазувати, -вую, -єш, сов. в. вимазати, -жу, -жеш, гл. 1) Вымазывать, вымазать, побѣлить. Вимазати хату. 2) = вимащувати, вимастити. Чоботи.... вимаже гарненько дьогтем. Рудч. Ск. І. 213. 3) Выпачкивать, выпачкать.
Галець, -льця и галечок, -чка, м. Ум. отъ гал.
Закасува́ти 2, -су́ю, -єш, гл. 1) Превзойти. Мін буланий навзаводах закасував його мишатого. 2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Зляпати, -паю, -єш, гл. Сдѣлать неаккуратно, неумѣло. Іх (великі млини) німці будувать уміють, а вже не зляпає наш брат. Греб. 384.
Пазолина, -ни, ж. = печина. Вх. Лем. 446.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.
Синьокаптанник, -ка, ж. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників. К. ЧР. 71.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1313.
Увивати, -ва́ю, -єш, сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Гол. Не можеш.... гнізда ввити. МУЕ. III. 53. 3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. АД. 1. 28. 4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую. Грин. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.