Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приконечник

Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав. Рудч. Ск. II. 183.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОНЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОНЕЧНИК"
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака. Рудч. Чп. 122.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Косиня I, -ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Неспосібнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину. Стор. МПр. 92.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Сторгувати, -гую, -єш, гл. Сторговать. Грин. ІІІ. 325. Ой і там дівчина пшоно продавала, вона ж мені, молодому, люльку сторгувала. Чуб. V. 1179.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОНЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.